- спутаний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати. || спу́тано, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спутаний
Смотреть что такое "спутаний" в других словарях:
спутаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
