спутаний


спутаний
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спутати. || спу́тано, безос. присудк. сл.
2) у знач. прикм., перен. Неясний, плутаний (про думки, слова, мову і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "спутаний" в других словарях:

  • спутаний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови